Шалено гуркотить,
Розкручуючи ланцюг,
І по самі вінця зачерпує відром
Прохолоду криниці.
В руках спраглого перехожого
Вона скрипить про смак
Зірок у воді
І засинає на осонні,
Залишившись наодинці.