На мобільний

Підняв його з ліжка

І виштовхнув неголеним

За двері квартири.

Через півгодини

Теплі промені поглядів

Торкнулись один одного,

Прислухаючись до шелесту листопаду

Забутих почуттів.

****

Спинилась мить,
Напівдороги стала,
Де дві душі зчаровані стояли
В обіймах осені життя.
Самотність плакала дощем за видноколом.
Спинилось вражене там слово.