Поринаючи у божевілля своєї мрії, щось повертає мене до реальності. Рожеві окуляри вмить спадають і світ набуває своїх реальних відтінків. Думаючи і розставляючи пріоритети між поняттями реальність і мрія, віддам перевагу реальності. Ви запитаєте чому?! Я відповім! А це все тому, що мрії переносять нас у нереальність, якесь казкове закрайсвіття. Та, ні в якому разі не подумайте, що я ніколи не мрію. Мрія для мене, як релакс. Ні в якому разі я не буду мріяти про нову сукню, стильну зачіску, тому, що це, по меншій мірі просто чергова примха нового сезону. Мрією може бути благородна ціль, але не заради слави чи піару. На мою думку, безглуздо мріяти пр. кохання. От для прикладу банальна ситуація, яку якщо не пережив кожен, то став її свідком. Дівчина палко мріяла про хлопця. Писала у щоденнику про почуття до нього,які називала голосними словами, такі як «кохання» та «пристрасть», «вічність» та «вірність». Та куди ж зникають ті слова, коли той омріяний «ідеал» опиняється у ваших обіймах?! На другий план відходять і мрії і залишається типова буденність, у якій кожен наступний день ідентичний до попереднього. Забуваються ті рожеві мрії, забуваються і ті різнобарвні слова про кохання. Це і заперечує існування тої банальної мрії, яка закриває нам очі. Та що ж наша реальність без поринання у релаксуючу казкову реальність мрії…
То ж, будьмо уважні Обираючи мрію. Як кажуть у світі, Все може здійснитись. Тоді відступитись Нам шансу не буде! То ж будьмо уважні Обираючи мрію!!!
|