Коли ти постійно перебуваєш серед вовків, то у тебе є лише два шляхи. Або ти станеш тим самим вовком, або ти залишишся людиною , переживши усі приниження, усі знущання. Ставлення до тебе у тому колективі, якому ти знаходишся, відіграє велику роль. Довіра до людини відчувається з далеку. Ті гучні слова про підтримку набувають значення, а значення, як правило негативне, лиш тоді коли ти нарешті звертаєшся по ту допомогу і тут той неочікуваний постріл у твою свідомість. Все… нема ні підтримки, ні настрою, ні майбутнього. Одна фраза , і все! Не вірите? Можете перевірити. Залишаючись на одинці з самим собою думки не дають спокою. Ніби увесь твій мозок перетворюється на оперативну пам’ять комп’ютера, і ніби відкрито забагато файлів, запущено багато програм і пам’яті та свідомості не залишається на те щоб усвідомити, що ж насправді діється. Ти говориш про майбутнє так красиво, так невимушено і щиро. Ти говориш про те, що у моєму житті усе налагодиться і я досягну тієї такої жаданої цілі. Забуваючи про існування світу я закриваюсь у своїй душі. Перебуваючи на самоті, ти можеш бути, перш за все, чесним перед самим собою. Хоча дуже важко зізнатися собі, що ти дійсно не правий, що ти вчинив не так як потрібно, не так як від тебе вимагали оточуючі люди. Задумайтесь, чи справді ти чесний з собою. Зверни увагу на свою поведінку. Спрямовуй свої емоції та амбіції у потрібне русло, проте завжди слухай своє серце.