Зефіром руки...

Пахли на світанку.

І дим розлуки

Десь кружляв о сьомій ранку...

Чи виконаєш мОю забаганку?

Останню, друже,

Прошу, не барись...

Ти просто заплети у мої коси

Квітки, сніги, а ще весняні роси

І сіна запашного всі покоси

Ти в моє серце, друже,

Заплети.