Частина 1. Від роду до роду. Щетинівка

У 1974 -1975 роках моїм вчителем історії у Тростянецькій середній школі на Волині був випускник з червоним дипломом Львівського університету сліпий вчитель Джулай Олексій Терентійович, зустріч з яким стала знаковою для пошуку родини Безсонових. 

 Перш за все, хочу сказати, що це була надзвичайно високо ерудована людина, з якою можна було спілкуватися на будь-які теми. На його лекціях у школі я навчилась конспектувати матеріал, виділяючи головне з почутого. Хоча я не зразу вступила до вузу, не пройшовши за конкурсом, але двічі отримала з історії на вступних іспитах "5".

З "п'ятіркою" в кишені за екзамен з історії в університеті Шевченка у 1976 році я почала працювати у своїй школі асистентом Олексія Терентійовича (посада передбачена державою для сліпих вчителів).  У мої обовязки входило прийти з вчителем до школи, на урок, записувати необхідне на дошці, показувати на карті, перенести виставлені оцінки до класного журналу, після уроків прийти разом  до його дому і ще деякий час читати ту історичну літературу, якої не було набрано шрифтом Брайля. Найбільше запам'яталось читання історії Соловйова. Мені цікаво було знати думку свого вчителя на різні історичні теми, які ми обговорювали.

В кімнаті Олексія Терентійовича, окрім величезної бібліотеки, висіла на всю стіну велика карта, до якої я інколи підходила, готуючись до уроку. Одного разу мені в око впало село Безсонівка Бєлгородської області.

Я подумала, а чи не може мама бути родом з Безсонівки. Як пізніше виявилось, брат Василь  виїхав з Щетинівки у Харків, а сестра Поля жила в Октябрьському, але  працювала листоношею саме в  Безсонівці. Закінчилось все приїздом до нас на Волинь довгожданних гостей у 1977 році, з якого і почалося знайомство з родиною Безсонових.

Цікавим є  походження прізвища Безсонових. Один з варіантів - це селянин поміщика Безсона з сусідньої Безсонівки: "Засновником села Безсонівка, на думку старожилів, вважається поміщик Йост Безсонов. Вони розповіли, що чули від своїх батьків і дідів, що колись через село йшли переселенці , серед них були люди різних національностей. Тут вони заснували село. На прізвище поміщика село і було названо. "

Однак, іншу версію я довідалась з листа  Лариси Орєхової, яка написала мені у відповідь на вище написане наступне: 

"Наталя, здрастуйте!

Я 6 років займаюся генеалогією, і зараз відкрилося те, що дівоче прізвище моєї прапрабабки було Безсонова.

Але, дозволю з Вами не погодитися.

З документів 1834 го року Безсонови однодворці, тому нічиїми поміщицькими селянами бути не могли. І швидше за все наші з Вами Безсонови були "на одній нозі" з поміщиком Безсоном.

Кінець частини 2