Земля чужа,

Земля незнана

Лежить за краєм вдалині...

Із тих країв

Весна Мар'яна

Іде й чарує, мов у сні...

У білі шати

Вбрана рясно,

У золотім вона вінку...

Ще й оксамитова запаска,

І витинанка на боку...

Її гойдає

Теплий вітер,

У косах тихо шарудить...

А коси ті -

Вербові віти...

А очі - ясная блакить!

І сниться їй

Щаслива доля:

Душа, мов ластівка, ширя...

І дух її тепер на волі,

І серце - коло вівтаря...

Молися, веснонько Мар'яно,

І прославляй

Наш білий світ...

Земля чужа,

Земля незнана

Тепер з тобою шле привіт!