|
Вщухли на серці
Бурі й циклони,
Гніву шумливі потоки...
Вийшли живими з того полону...
Тиша яка... І спокій!
Дивляться зорі
В прогалини неба...
Нічка ясна і глибока...
Більшого щастя, здається, не треба...
Тиша яка... І спокій!
Вітер спочив
На моєму волоссі...
Рушити далі? Ні кроку...
Може, стаємо нарешті дорослі?
Тиша яка... І спокій! |