хто Ти

що дивишся на мене з неба

де взяв Ти силу

щоб піднятися так високо

візьми мене до Себе

бо я вже втомився іти своєю дорогою

*

моє серце пронизують осінні дощі

холодні

мої ночі темні

довгі

самотні

моя душа на дні крижаної безодні

я чекаю

коли перевернеться Світ –

тоді вона упаде на Небо

*

Господи Всевишній Всемогутній Боже

чому Ти посилаєш мені тих

котрі співають пісні про Тебе

і не пришлеш того

хто перев’яже рани на моєму тілі

*

якщо Господь не почув нашої молитви

отже –

Він спочивав

прощати –

тяжка робота

*

коли підуть Дощі

що змиють з мене бруд цього Світу

коли вдарить Грім

що вб’є у мені гріх

я чекаю Блискавиці

щоб побачити Вихід із темряви

*

ріка Великої Печалі

розплавленим металом витікає з мого серця

я не знаю

куди вона плине

до якого Берега принесе мене її Вогненна Течія

а тривога гострими пазурами впивається у серце

і вже тягне на дно...

Олекса Косар