ти жартуєш так мило

і дзвінко

ген відлунюєш як кришталь -

 тобі усмішка личить,

жінко,

та й печаль до лиця - на жаль.

 веселинки -

пречисті іскринки,

 у очах твоїх,

як в вогні…

 закохавсь я сьогодні

в жінку,

що дружиною є мені.

 закохавсь,

ніби вперше побачив

і ніколи тебе не чув...

 десь глибоко

в темряві наче

запалила нову свічу.

  я тебе

не читав ніби книгу,

 бо сліпив мене зміст од слів,

та від жартів твоїх

і сміху

врешті решт я таки прозрів.

після жнив

святкувати обжинки

  я не буду –

отаву зкошу…

чарівна і усміхмена

ЖІНКО,

будь такою завжди – прошу!

:)