у грудях жорстка самота:

нам вишита хрестиком доля

не гладдю...бо в горі вуста

у кров запікаються чорну,

і голка у серці - мов цвях…

життя як шиття неповторне

в червоних та чорних хрестах

канвою на цвинтарнім полі

в захвоєні вічно вітри

лягає і спомином коле

живих

для продовження тризн…