в кошику з снігом дрова…

щойно внесені в хату…

сльоза потекла…

сива моя голова…

де її заховати…

бо осінь пройшла…

я вже давно у зимі…

посрібнилися скроні…

морозом думок…

гірко самому мені…

і вогонь захолоне…

лиш білий димок…

попелом віхола дме…

за вікном не стихає…

не вийду вже в двір…

ні я живий ще не вмер…

і на стіл розкладаю…

цей жовтий папір…

скільки його я беріг…

тут у дідовій скрині…

не знаю чому…

наче життя оберіг…

цей вогонь у каміні…

мені - не йому…

нащо комусь ці слова…

перетрухлі у часі…

і прілі як час…

нащо від когось ховав…

але сам не ховався…

вогонь ще не згас…

спалюю тихо вірші…

дим мені заважає…

і здавлює щем…

холодно так на душі…

бо життя догорає…

з останнім віршем…

Грудень, 6, 2006