Бите скло зірок малював Ван Гог,
Малював Далі свіжу кров на склі...
Хто ж то біг вночі по склянній росі?
Хто сузір’ям став? Чи дракон-удав,
Чи голодний лев, хто те зна тепер?
Знає лиш Ван Гог, та, можливо, Бог,
Знає лиш Далі й свіжа кров на склі.
Хто розбив те скло? Що ж то там було?
Хто пролив ту кров? Може то любов?
То по склу пройшли - Ми, кохана, Ми!