На продовження імпровізованого турніру із Наталією Безсоновою. Цього разу це переклад з Байрона, мого улюбленого поета.  Наталія робить переклади обережно, якомога ближче до оргіналу, що особисто мені дуже приємно. Оригінал і Наталін переклад:

А ось мій:

Ми більш не підемо з тобою

Гуляти, де ніч яскрава...

Хоч душі не втратили болю

І місяць не втратив сяйва

Клинок зносить піхви нові --

Душа колись зносить тіло,

Так серце моє від любові

Перепочить хотіло...

Ніч створена для кохання,

Та швидко вертається ранок.

Ні, більше не буде гуляння,

І сяйвом не збудить світанок...