Вірш Вільяма Коллінза, запропонований Наталею Безсоновою у своєму перекладі, примушує подумати не тільки про англійських вояків, він написаний немов би про всіх звитяжців світу.

http://h.ua/story/210951/

Пропоную інший варіант:

Як сплять звитяжці, що лягли відпочивати,

Під переможні вигуки і марші,

Коли весна захоче заквітчати

Священнії могили ваші!

Вона прикрасить їх чарівним квітом,

Що фантастичніший за все у світі.

Красиві руки дзвонять в поховальний дзвін...

Там панахиду янгол відспіває,

І прийде слава -- сивий пілігрим,

Звитяжців прах вона благословляє...

Там, саме там для майбуття

Постануть виборені воля і життя!