Якби  ти зло своє спинив... А я,  щоби  зламала пута

Своєї люті,  у  ту мить,  якою була  скута, -

На двох би нам раділо Небо, ясніли б квіти-зорі

І ніч пейзажі малювала б, і день би був прозорий...

Якби ти наздогнав мене, - як зачинила двері

Я наспіх,  гнівно,  в нерозсудливій манері,-

Кудись ішла за вітром, що розхитував тополі,

А дощ краплинами мій гнів змивав поволі...

Якби... Але не відає ніхто:  чи воля чи неволя

Втаїться в серце і про що,  в той час,  міркує доля, -

Коли тривожить почуття й веде виставою життя, -

Горить і жевріє, і тліє... Живе відтінком відчуття...