Як чисто й ясно світять зорі, -

Як дивно сяють кожну ніч!

Про що, в небесному просторі,

Вони співають, віч-на- віч?

Можливо, їхнє сяйво грає

Для серця спокою й очей

І царством світла очищає

Глибоку тінь земних ночей?

Можливо, струм зірок тече

Для мрії подиху навколо

І кожне зігріва плече

Божественно і неозоро!

Можливо, зорі так сміються

І щастям падають в траву, -

І на землі джерельцем в"ються,

Даруючи красу живу?