Весь світ наш – фальшивка,

Підмінна купюра,

Гробова обшивка,

Пуста партитура.

          Фальшиві усмішки –

          Приклеєні маски:

          Грайливі, мов кішки,

          Та хижі, мов ласки.

                    Нещирі вітання –

                    Як аверс прокльону.

                    Продажне кохання

                    Під ”дахом” закону.

                              Ці фотомоделі,

                              Всуціль з силікону

                              І хлопці дебелі –

                              Мізки із бетону.

                                        Й хоч тут не останні

                                        Вся влада й ”еліта”,

                                        Немає бажання

                                        Про них говорити.

                              З дитинства ми в фальші

                              Неначе в полуді,

                              Й за правду в подальшім

                              Нам править облуда.

                    Фальшиве повітря

                    Вдихаємо зрана

                    Й хімічну палітру

                    Ковтаєм з-під крана.

          І в ночі щасливі

          Кохану грайливо

          У губи фальшиві

          Цілуєм фальшиво.

Й не чуть смаку губ, бо

Стає на заваді,

Мов сторож твій, люба,

Лискуча помада...

                                                  Та й вірші ці вбиті,

                                                  Не вірші – каліки, -

                                                  Вся фальш, що є в світі,

                                                  В них вкралась навіки.