Зневіри хвиля

                   б’є в чоло,

І світ

                  темніє на очах,

І все кричить:

                 «Кохання не було!

То був

                 лиш страх самотності!

Лиш страх!»

Могутній океан

                  чека грози,

Суцільний морок

                 і  нещадний вітер…

І під дощем

               маленької сльози

Ніхто

              на гордих віях не помітить…