Мама завжди у чеканні дзвінка -
Скрізь у думках про дітей пам'ятає...
Лагідна й ніжна її рука
Нас од біди по світах захищає!

А коли телефон замовчить,
В мами на серці - туга і смуток...
Чом не згадати, не подзвонить,
Не розірвати самотності пута?

Поки живий ще зберігся зв'язок,
Дріт телефонний - мов ниточка-жила:
Він теплоту од синів і дочок
Передає. І примножує сили!

Мамам своїм частіше дзвоніть,
З ними діліться своїми думками;
Наше життя - то коротка мить...
Піде у Вічність добро задля мами!
http://h.ua/story/265187/