У вічі сніг мете колючий,
Хоча на дворі вже весна…
Насупились Дніпрові кручі –
Їх вітер навпіл розтина!
І так хурделиця закрутить,
Що скине пута, пірве круг…
І вирветься під стогін лютий –
Мов кінь баский… З усіх підпруг!
У дикім танці закружляє,
В химернім вихорі подій…
А далі – ДОЛІ розметає;
Скатає всі в один сувій…
Іди вперед, народе вільний –
І поодинці виживай…
У чужині лишайся сильним,
І вдома віри не втрачай!
Іще спитається суворо
Із кожного… ОДИН ЄСИ! –
У світлій радості й у горі
СВОЄ ШУКАЙ. СВОГО ПРОСИ.
Відтак знайдеш усі розгадки,
Пізнаєш безліч таємниць…
І не віддай той хрест нащадкам,

А зринь у небо… ГОРІЛИЦЬ!