Розлилася весняна вода,
Підступила впритул до городу
І до сіна копиці, де зроду
Я іще не сиділа одна.

Я з копиці дивлюсь залюбки,
Як вода простяглась аж до лісу,
Й наші гуси під його завісу
Попливли крізь іржу лепехи.

Виринають з води острівці,
Та не треба дивитись далеко:
Наді мною згніздились лелеки,
А їх дерево – вже у ріці.

Зелень ще набирається сил,
Світить сонце із чистої днини.
А в містах не вщухають новини,
Скільки повінь приборкала сіл.

Мирним вітром і клекотом змін
Просочилось повітря. Так добре!
Я б хотіла хоча би днів зо три
Жити тут, а не в місті новин.