Маргарет Віддемер (1884-1978) - американська поетеса. Товаришувала з Еліотом, Фіцджеральдом. Вийшла заміж за поета і віолончеліста Роберта Шаффлера.

*

Лауреат Пулітцерівської премії (відомої як премія Колумбійського університету) у 1919 році за збірку віршів " Стара дорога до раю" , куди входить вірш " Я не знала"

 *******************

*************

Не знала, що прийдеш у мріях.

Твого кохання світла мить

Без сурм з'явилася в надіях,

Не блиска в небі, не гримить.

*

Лиш тиші впали мокрі ноти

На землю втомлену, суху.

Лишень тепло, як світла дотик

До місць, закритих на даху.

*

Не знала, що прийдеш у мріях.

Я лиш сумую день і ніч,

Як листя за дощем на нивах,

Земля за сонцем уві сні.

 

****

**** 

 

*

 

I DID not know that I should miss you,

Я не знала, що сумуватиму за тобою
  So silver-soft your loving came,

Таким срібно м'яким твоє кохання прийшло
There were no trumpets down the dawning,

Не було звуку труб на світанку
  There were no leaping tides of flame . . .

Не було стрибаючих приливів полум'я

 

Only a peace like still rain falling

Лише спокій, неначе все ще йде дощ
  On a tired land with drought foredone,

На стомлену землю після засухи
Only a warmth like light soft-lying

Лише тепло, неначе ліг мякий промінь
  On a shut place that has not sun.

На закрите місце, яке не має сонця

 

I did not know that I should miss you . . .

Я не знала, що сумуватиму за тобою
  I only miss you, day and night,

Я тільки сумую за тобою день і ніч
Stilly, as earth would miss the rainfall,

Тихо, як земля  за дощем
  Always, as earth would miss the light.

Завжди, як земля  за сонцем.