Самуель Кольрідж (1772 - 1834) - англійський поет, критик, філософ.
*
Один із засновників романтизму в англійській поезії (разом з поетом Вільямом Вордсвортом).
*
Виключений з університету у Кембріджі за співчуття ідеям Великої французької революції.
*
Батько англійської поетеси Сари Кольрідж.
*
Даний вірш написав у Німеччині, де слухав лекції у Геттингенському університеті, вивчав німецьку літературу і філософію.
****************
*********
Природнє
*
Якби мені та двоє крил,
До тебе б, люба, полетів
У небі пташкою.
Думки ж оці не мають сил,
Без ласки я.
*
Але у сні завжди лечу
Туди, де ми з тобою вдвох,
І світ належить нам.
Та гасить день нічну свічу,
Я знову сам.
*
Втікає сон, хто б не тримав,
Будь то король чи принц.
Та треба очі лиш закрить
(Хоча вже сну нема)
Й ловить ще мить.
Оригінал з підрядником
Natural
Природнє
*
If I had but two little wings
Якби я мав два маленьких крила
And were a little feathery bird,
І був маленькою у пір'ях пташкою
To you I'd fly, my dear!
До тебе б я полетів, моя дорога
But thoughts like these are idle things,
Але думкі ось такі - пусті речі
And I stay here.
І я залишаюсь тут
But in my sleep to you I fly:
Але у своєму сні до тебе я лечу
I'm always with you in my sleep!
Я завжди з тобою у моєму сні
The world is all one's own.
Світ увесь є чийсь
But then one wakes, and where am I?
Але потім ти прокидаєшся, і де я?
All, all alone.
Зовсім, зовсім один.
Sleep stays not, though a monarch bids:
Сон не залишається, навіть якщо цього прагне монарх
So I love to wake ere break of day:
Отож, я люблю прокидатись до початку дня
For though my sleep be gone,
Тому що хоча сон пройшов
Yet while 'tis dark, one shuts one's lids,
Все ж пока темно, ти закриваєш повіки
And still dreams on.
І все ще продовжуєш бачити сон.
|