Емілі Дікінсон (1830-1886) – американська поетеса. Про себе писала: „Моє волосся має відтінок каштанової гіркоти, а очі схожі на херес, недопитий у стакані гостя”.
Батько (майбутній конгресмен) забезпечив дочці освіту, яка тільки була можлива для жінки у вікторіанську епоху.
Емілі вивчала англійську мову, класичну літературу, латинь, ботаніку, геологію, історію.
У квітні 1861 року Емілі зважилася надіслати декілька віршів до журналу. Редактору Гігінсону не сподобались неточність рим, рвана мелодика та відсутність розділових знаків. Один з віршів надрукували після того, як редактор переробив два рядки, інші два заримував і розставив розділові знаки. Емілі вирішила ніколи більше не друкуватися.
Землячка і популярна на той час поетеса Гелен Гант Джексон залишила рядки, звернені до Емілі: „Ви велика поетеса – мені жаль доби, за якої ви живете, бо не співаєте на повен голос.”
*
Після смерті Емілі родина знайшла у шухлядах її стола близько 1800 віршів.
***
******
Дикі ночі!
Ніч, дика ніч!
Де я і ти
Ночам цвісти
Рубінами!
Легкі – вітри -
До серця в порт –
Компаса геть –
Геть мапи знак!
Веслуєм раєм –
Моря спів!
Мені б – причалити –
В тобі!
*
Оригінал і мій підрядник
*
Wild Nights — Wild Nights!
Дикі ночі – дикі ночі!
Were I with thee
Будь я з тобою
Wild Nights should be
Дикі ночі були б
Our luxury!
Нашою пристрастю
Futile — the Winds —
Легкі - вітри
To a Heart in port —
До серця в порт
Done with the Compass —
Покінчено з компасом
Done with the Chart!
Покінчено з картою!
Rowing in Eden —
Веслуємо в раю
Ah, the Sea!
О море
Might I but moor — Tonight —
Якби то я могла причалити – сьогодні ввечері –
In Thee!
В тобі!
Головна 