|
Конрад Айкен (1889-1973 ) - американський поет, письменник.
Айкену було 11, коли він знайшов тіла своїх батьків (батько вбив матір, а потім самого себе).
Навчався у приватній школі, а потім у Гарвардському університеті. У 1930 році отримав Пулітцерівську премію за збірку „Вибрані вірші”, більшість з яких мають психологічну тему.
Пізніше вивчав вчення Фрейда і інших психологів. Саме йому завдячують поверненням читачам поезії Емілі Дікінсон як великої поетеси.
Написав більше 50 книг.
На його могилі знаходиться камінь у вигляді лавочки (за переказами, щоб люди зупинялись коло могили), де викарбувані такі слова: „Передаю привіт світові”, і „Космічний мандрівник – місцезнаходження невідоме”.
********************
*********
Зюдора
*
Де засинає ніч на пляжі,
Де повен місяць забаривсь,
Вони одні, хлюпоче море
Й серпанком очі узялись...
Вона малює кола в сонному піску,
Піщанобілу просіва в руках муку.
„Чудова ніч, - він їй сказав, -
За нами місяць встав.
Через все море пролягла
Доріжка світла золота.”
Вона мовчить – не повела й плеча.
Його рука по талії ковза.
"Чому б нам номер не зробити?
Твої пісні звучать так мило.
Де ти взяла їх, слухай?
Від них літаєш, як на крилах".
Вона цілункам піддалась
Так незворушно, і очей не підвела.
„Мій чоловік їх написав усі,
Потонув, знаєш, він.
Завжди хворів, депресія була...”
Вона почула дзвін
І тупіт від зачинених дверей,
І моря хвилі, що побігли уперед.
Зловила погляд враз його очей,
В яких отрута здивування і тече
Ворожа лють до тої, що завжди любив...
Вона схилилась мушлю кинути щоби.
„Звичайно, чом не зробити номер нам,
Було б чудово так.”
Він цілував її. Майнула думка в голові:
„П’янка вона, але холодні, наче лід, вуста.”
************************
Оригінал і мій підрядник
Here on the pale beach, in the darkness;
Тут на тьмяному пляжі With the full moon just to rise;
Де повен місяць якраз має піднятися They sit alone, and look over the sea,
Вони сидять одні і дивляться на море Or into each other's eyes. . .
Або один одному в очі
She pokes her parasol into the sleepy sand,
Вона засовує свою парасольку у сонний пісок Or sifts the lazy whiteness through her hand.
Aбо просіває ліниву білизну крізь пальці
'A lovely night,' he says, 'the moon,
"Славна ніч", - він каже.-"Місяць Comes up for you and me.
Виходить для тебе і мене Just like a blind old spotlight there,
Зовсім як матова давня стара пляма Fizzing across the sea!'
Іскриться на морі
She pays no heed, nor even turns her head:
Вона не звертає уваги, навіть не повертає голови He slides his arm around her waist instead.
а він опускає руку навколо її талії
'Why don't we do a sketch together—
Чому б нам не зробити номер разом Those songs you sing are swell.
Ті пісні, які ти спваєш, шикарні Where did you get them, anyway?
Де ти взяла їх у всякому разі They suit you awfully well.'
Вони підходять тобі страшенно добре” She will not turn to him—will not resist.
Вона не повертається до нього – ні чинить опору Impassive, she submits to being kissed.
Апатична, вона піддається тому, щоб бути поцілованою
'My husband wrote all four of them.
„Мій чоловік написав всі чотири з них You know,—my husband drowned.
Ти знаєш, - мій чоловік потонув He was always sickly, soon depressed. . .'
Він завжди був нездоровим, потім у депресії..” But still she hears the sound
Але все ще вона чує звук
Of a stateroom door shut hard, and footsteps going
Як міцно закрилися парадні двері, і як лунають кроки Swiftly and steadily, and the dark sea flowing.
Швидко і твердо, і темне море тече
She hears the dark sea flowing, and sees his eyes
Вона чує, як тече синє море і бачить його очі
Hollow with disenchantment, sick surprise,—
Наповнені розчаруванням, болісним здивуванням And hate of her whom he had loved too well. . .
І ненавистю до неї, котру він любив так сильно She lowers her eyes, demurely prods a shell.
Вона опускає очі, стримано підштовхує мушлю 'Yes. We might do an act together.
„Так ми могли б зробити номер разом
That would be very nice.'
Це було б дуже гарно He kisses her passionately, and thinks
Він цілує її пристрастно і думає She's carnal, but cold as ice.
„Вона чуттєва, але холодна, як лід.”
|