Приветствую Вас Гість | RSS
Субота
17.01.2026, 11:35
Magic Land
Головна Каталог статей Регістрація Вход
Меню сайта

Категории каталога
Н. Безсонова [196]
Т. Левківська [1]
Пописуха [5]
***
Мідна [3]
Woldemar [0]
Перший друк [0]
***
Засніжена Душа [0]
10B 2013 [11]
B15 [1]
***
В. Івченко [1]
Леся [0]
Mery [9]
IndeniTwedo. [0]
Cat [0]
Grammerian [0]
unk_rv [1]
Lestat [4]
Гнат [6]
Dzvinka_Galecka [0]
kiki5 [0]
Gloriya [0]
roshko30 [1]
Ната [13]
Mihail [0]
Незнайомка [3]

Мини-чат

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 58

Головна » Статьи » Н. Безсонова

Конрад Айкен. Зюдора
 
 
 Конрад Айкен (1889-1973 ) - американський поет, письменник.

 Айкену було 11,  коли він знайшов тіла своїх батьків (батько вбив матір, а потім самого себе).

Навчався у приватній школі, а потім у Гарвардському університеті. У 1930 році отримав Пулітцерівську премію за збірку „Вибрані вірші”, більшість з яких мають психологічну тему.

Пізніше вивчав вчення Фрейда і інших психологів. Саме йому завдячують поверненням читачам поезії Емілі Дікінсон як великої поетеси.

Написав більше 50 книг.

На його могилі знаходиться камінь у вигляді лавочки (за переказами, щоб люди зупинялись коло могили), де викарбувані такі слова: „Передаю привіт світові”, і „Космічний мандрівник – місцезнаходження невідоме”.

********************

*********

Зюдора

*

Де засинає ніч на пляжі,

Де повен місяць забаривсь,

Вони одні, хлюпоче море

Й серпанком очі узялись...

Вона малює кола в сонному піску,

Піщанобілу просіва в руках муку.

 

„Чудова ніч, - він їй сказав, -

За нами місяць встав.

Через все море пролягла

Доріжка світла золота.”

Вона мовчить – не повела й плеча.

Його рука по талії ковза.

 

"Чому б нам номер не зробити?

Твої пісні звучать так мило.

Де ти взяла їх, слухай?

Від них літаєш, як на крилах".

Вона цілункам піддалась

Так незворушно, і очей не підвела.

 

„Мій чоловік їх написав усі,

Потонув, знаєш, він.

Завжди хворів, депресія була...”

Вона почула дзвін

І тупіт від зачинених дверей,

І моря хвилі, що побігли уперед.

 

Зловила погляд враз його очей,

В яких отрута здивування і тече

Ворожа лють до тої, що завжди любив...

Вона схилилась мушлю кинути щоби.

 

„Звичайно, чом не зробити номер нам,

Було б чудово так.”

Він цілував її. Майнула думка в голові:

„Пянка вона, але холодні, наче лід, вуста.”

 

************************
Оригінал і мій підрядник

Here on the pale beach, in the darkness;

Тут на тьмяному пляжі
With the full moon just to rise;

Де повен місяць якраз має піднятися
They sit alone, and look over the sea,

Вони сидять одні і дивляться на море
Or into each other's eyes. . .

Або один одному в очі

She pokes her parasol into the sleepy sand,

Вона засовує свою парасольку у сонний пісок
Or sifts the lazy whiteness through her hand.

Aбо просіває ліниву білизну крізь пальці

'A lovely night,' he says, 'the moon,

"Славна ніч", - він каже.-"Місяць
Comes up for you and me.

Виходить для тебе і мене 
Just like a blind old spotlight there,

Зовсім як матова давня стара пляма 
Fizzing across the sea!'

Іскриться  на морі

She pays no heed, nor even turns her head:

Вона не звертає уваги, навіть не повертає голови
He slides his arm around her waist instead.

а він опускає руку навколо її талії

'Why don't we do a sketch together—

Чому  б нам не зробити номер разом
Those songs you sing are swell.

Ті пісні, які ти спваєш, шикарні
Where did you get them, anyway?

Де ти взяла їх у всякому разі
They suit you awfully well.'

Вони підходять тобі страшенно добре”
She will not turn to him—will not resist.

Вона не повертається до нього – ні чинить опору
Impassive, she submits to being kissed.

Апатична, вона піддається тому, щоб бути поцілованою

'My husband wrote all four of them.

„Мій чоловік написав всі чотири з них
You know,—my husband drowned.

Ти знаєш, - мій чоловік потонув
He was always sickly, soon depressed. . .'

Він завжди був нездоровим, потім у депресії..”
But still she hears the sound

Але все ще вона чує звук

Of a stateroom
door shut hard, and footsteps going

Як міцно закрилися парадні двері, і як лунають кроки
Swiftly and steadily, and the dark sea flowing.

Швидко і твердо, і темне море тече

She hears the dark sea flowing, and sees his eyes

Вона чує, як тече синє море і бачить його очі

Hollow with disenchantment, sick surprise,—

Наповнені розчаруванням, болісним здивуванням
And hate of her whom he had loved too well. . .

І ненавистю до неї, котру він любив так сильно
She lowers her eyes, demurely prods a shell.

Вона опускає очі, стримано підштовхує мушлю
'
Yes. We might do an act together.

„Так ми могли б зробити номер разом

That would be very nice.'

Це було б дуже гарно
He kisses her passionately, and thinks

Він цілує її пристрастно і думає
She's carnal, but cold as ice.

„Вона чуттєва, але холодна, як лід.”

 

 

Категория: Н. Безсонова | Добавил: magicland (01.08.2009)
Просмотров: 519 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регістрація | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2026
Зробити безкоштовний сайт з uCoz