Народився як Аса Бунді Шаффей. Батьки розлучилися до його народження, і він виховувався у японському гетто у родині Хейден.

 Захоплювався поезією поетів „Ренесансу гарлему”, зокрема  Ленгстона Х’юза, а також вивчав класичну англійську літературу. Одним з улюблених його авторів був Кітс.  

Рано почав писати вірші і отримав нагороду Евері Хопвуда, американського драматурга, який  заповів 1/5 своєї спадщини на гранти талановитим молодим письменникам університету штату Мічіган, в якому сам раніше навчався і який казав: „Особливо бажано, щоб студенти, які змагаються за нагороди,  мали дозвіл на найширшу, яка тільки можлива свобода, і щоб нове, незвичне і прекрасне особливо заохочувалось”.

Роберт Хейден протягом 23 років працював в університеті Фріска, штат Теннессі (заснований у 1866 році з вільним доступом для навчання незалежно від кольору шкіри), був поетом-консультантом бібліотеки Конгресу.

*************

**********

„Латаття” Моне

*

Коли новини із Сайгону

Летять, як опади брудні,

Я йду поглянуть у ці дні

Картину радісну, чудову.

*

Тут простір, час в небеснім світлі,

Тут серцю радісно, привітно.

Усе побачене, відоме

Знімає сяйвом рештки втоми,

І тане спалахом зірок

Одвічно плинний часу крок.

 *

Весь світ в одній немов сльозині,

Що притаманний був дитині,

Який утратили ми всі, -

Тут відблиск радості в душі.