Емма Лазарус (Emma Lazarus, 22. 07. 1849 - 19.11. 1887) – американська поетеса.
Народилась у єврейській родині, яка проживала у Нью-Йорку з часів колонізації. Володіла німецькою, французькою, італійською. Писала вірші, робила переклади робіт Гете і Гейне. Найбільше відома сонетом „Новий колос”, рядки якого у 1912 році були викарбувані на бронзовій табличці постаменту Статуї Свободи у Нью-Йорку.
**********************************
Новий колос
Не слави грецької стальний гігант,
Який крокує в пошуку нових земель;
Умита морем, біля сонячних осель
Тримає жінка світло усіх ламп,
Всіх блискавиць земних; її ім’я -
Мігрантів Мати. Привітання у руці
Із маяка зорить; і втіха на лиці
Злітає в гавань, де росте сім’я.
„Країни древні, велич бережіть! –
Лунає з вуст беззвучно. – Дайте у житті
Свободолюбних з ваших рубежів,
Тих, що стомились, бідних, рештки доброти.
Пришліть бездомних, кинутих мені,
Тримаю факел там, де двері золоті!”
Оригінал і мій підрядник
The New Colossus
Новий колос
Not like the brazen giant of Greek fame,
Не як мідний гігант грецької слави
With conquering limbs astride from land to land;
Із завойовницькими кінцівками, що простягаються від землі до землі
Here at our sea-washed, sunset gates shall stand
Тут біля умитих морем воріт заходу сонця стоїть
A mighty woman with a torch, whose flame
Могутня жінка з факелом, полум'я якого -
Is the imprisoned lightning, and her name
Узяте під варту світло, а її ім'я -
Mother of Exiles. From her beacon-hand
Мати висланих. З руки-маяка
Glows world-wide welcome; her mild eyes command
Сяє всесвітнє привітання; її м'які очі тримають під оглядом
The air-bridged harbor that twin cities frame.
Гавань з повітряним мостом, яку обрамляють міста близнята
"Keep, ancient lands, your storied pomp!" cries she
"Зберігайте, стародавні землі, легендарну велич!" - гукає вона
With silent lips. "Give me your tired, your poor,
Беззвучними губами. "Дайте мені ваших стомлених, ваших бідних
Your huddled masses yearning to breathe free,
Ваші сяк-так вдягнуті маси, які прагнуть дихати вільно
The wretched refuse of your teeming shore.
Жалісні рештки вашого багатого берега
Send these, the homeless, tempest-tost to me,
Пришліть цих, бездомних, кинутих штормом мені
I lift my lamp beside the golden door!"
Я підіймаю факел біля золотих дверей!
|