У тебе очі сині-сині.
Зорить душі бурхлива річка.
В барвінку та волошках стрічка.
(А може, стелиться то іній?)
Пливе хмаринка біла-біла.
Мереживо у небі ніжне.
Замерзла від обіймів сніжних.
(А може, сонце рано сіло?).
Чому думки морозно-зимні,
Як акварель сумна на шибці?
Збираю промені по нитці,
А рими плачуть так нестримно...
|