Початок http://magicland.ucoz.ru/publ/1-1-0-78

Кетрін Бучер Блейк

 

 

Вільям Блейк (1757-1827) був похоронений через п'ять днів після смерті - у переддень 45-ї річниці весілля з Кетрін. В день

 

власної смерті у жовтні 1831 року Кетрін була спокійна і весела і обізвалась до нього, неначе він був поруч, сказавши, що

 

вона йде до нього і що лишилось вже недовго.

 

 

 

**********************************************************************************************************

**********************************************************************************************************

  Даний вірш написаний був, можливо під враженням любові до Кетрін та  нещасливого кохання до Поллі Вуд.

 

 

 

 

Про любов лиши слова,

 

Суть її, де їх нема,

 

Ніжний вітер повіва

 

Тихо і невидимо.

 

 

А я сказав, а я сказав,

 

Всю душу їй віддав.

 

Мерз, тремтів, страхИ ховав -

 

Слід її пропав.

 

 

Мить уже не зловимо,

 

Проходив мандрівник,

 

Тихо і невидимо

 

Вдихнув її і зник.

 

********************************************************************************************************

 

 

Never seek to tell thy love

Ніколи не прагни розповісти про свою любов

 

Love that never told can be

Любов, про яку ніколи не розповідали, лиш може бути

 

For the gentle wind does move

Тому що ніжний вітер рухається

 

Silently, invisibly.

Тихо, невидимо.

 

 

I told my love, I told my love,

А я сказав, а я сказав,

 

I told her all my heart

Всю душу їй відкрив.

 

Trembling, cold, in ghastly fears,

Тремтячи, холонучи, у страшенному страсі,

 

Ah, she did depart.

А вона зникла.

 

 

Soon as she was gone from me

Незабаром, коли вона пішла від мене,

 

A traveler came by

Мандрівник пройшов мимо,

 

Silently, invisibly

Тихо, невидимо

 

He took her with a sigh.

Він забрав її подихом.