Дощу не було три місяці, та вже за декілька хвилин

він лопотів щось калюжам, а ті у відповідь радісно

блимали очима ставків.

Він зазирнув у шпарки бруківки, і вона засяяла

рум'янцем шкіряного взуття, яке вперше

виставили на показ.

Жваво наблизився до  берези,

що, похитуючись, приймала серпневий душ;

шум води то наростав, то стихав в її листі.

Береза тішилась потоками,

розкріпачена після спраглих днів,

волога, як свіжа акварель...

... Дощ збіг по ганку назустріч осені -

вона війнула свіжістю і  поманила його

запахом вересневої ночі.

Фото автора 13.08.12