Битва біля Шілохської церкви 6-7 квітня 1862 року в ході Громадянської війни Півночі і Півдня (1861-1865) у США вважається однією із самих кровопролитних. З обох сторін загинуло та поранено 23 тисячі 746 чоловік, що було на той час величезними втратами, більшими за весь час громадянської війни. Командувач сил Півночі Грант не жалів сил, які значною мірою були представлені звільненими від рабства темношкірими солдатами. Конфедерати теж вели наступ "тілами".
Безжалісні накази в бою викликали протест в американському суспільстві. Від президента Лінкольна вимагали відставки Гранта. В результаті громадянської війни американці прийшли до усвідомлення цінності людського життя. В історії Шілохська битва залишилась в пам'яті як битва, яку здійснили не навчені попередньо солдати. Герман Мелвіль(1819-1891) відгукнувся на цю подію написанням у 1866 році "Шілох. Реквієм".

 

 ************

Мій попередній переклад на цю тему - вірш Френсіса Майлза Фінча (1827-1907) "Сіні і сірі" (написаний в пам'ять про загиблих солдатів Півночі (Сині) і Півдня (Сірі) у Громадянській війні . У 1866 році жінки штату Міссісіпі вийшли до могил усіх загиблих незалежно від того, на якому боці вони були у роки війни.) http://h.ua/story/218566

 

 ******************************************* Шілох. Реквієм Пурхають ластівки легко, Описують кола щороку, Низько над полем кружляють, Над лісом і полем Шілоху. Над полем, де дощ квітневий Втішав спраглих, болем скручЕних. Впродовж відпочинку ночі З недільного бою не стулені очі Навколо церкви Шілоху. Самітна вона, ці колоди Стогін предсмертний чули, Молитву святу не забули Вранці ворожу – А ввечері друзів - До слави країни зовсім байдужих: (Це, як і куля, тверезити може! ) Тихе зараз їхнє ложе, Літають ластівки щороку, Завмерло все коло Шілоху.

 

*********************************** 

A Requiem

 

Skimming lightly, wheeling still,

The swallows fly low

Over the field in clouded days,

The forest-field of Shiloh —

Over the field where April rain

Solaced the parched ones stretched in pain

Through the pause of night

That followed the Sunday fight

Around the church of Shiloh —

 The church so lone, the log-built one,

That echoed to many a parting groan

 And natural prayer

 Of dying foemen mingled there —

 Foemen at morn, but friends at eve —

Fame or country least their care:

(What like a bullet can undeceive!)

But now they lie low,

While over them the swallows skim,

And all is hushed at Shiloh.