Не пройшло і трьох років, а я уже вдруге побувала у Чигирині  - столиці Гетьмана Богдана Хмельницького.  

Хоча до сих пір невідомо, як точно виглядав Гетьман, але цікаво було подивитися на його найдавніші та сучасні портрети у "Музеї Богдана Хмельницького".

Музей виглядає затишним завдяки немалій кількості особистих речей Гетьмана та козаків, а також дякуючи місцевій художниці Наталії Атамась, яка намалювала портрети дітей та трьох дружин Богдана Хмельницького, хай навіть у власному баченні.

Сподобались картини козацьких битв сучасних художників Гончаренка і Сірого.

Не очікувала я побачити великі полотна гетьманів України художника Данила Нарбута, тож виходила з музею з відчуттям душевної втіхи.

Поруч з музеєм у 2009 році велись будівельні роботи резиденції, де Богдан Хмельницький, Гетьман нашої держави із "войовничою назвою Військо Запорізьке"(за словами Т.Чухліба), приймав послів у 1648-1657 роках.

Це будівництво з того часу, кажуть місцеві жителі, заморожено уже три роки. Стоять порожні будинки, починає осипатися штукатурка.

Мою увагу привернув ось цей будинок,  схожий на будинок Гетьмана Мазепи в Києві (зараз музей гетьманства на вул. Спаській, 16 неподалік від Контрактової площі).

Відчуваючи інформативну та емоціональну незавершеність від побаченого, я вирішила, приїхавши додому в Київ, сходити зі своїм братом, істориком за професією, в музей гетьманства, щоб якось заповнити ту нішу. 

Гарно ходити залами музею, тихо перемовляючись та привертаючи увагу один одного до цікавих експонатів.

У музеї  ми відмітили картини гетьманів України, виконані Ольгою Мордвиновою, яка, виявляється, англійка за походженням.

Перед вами декілька з портретів гетьманів Ольги Карлівни Мордвинової (Хіс у дівоцтві).

А ось що відомо про саму художницю:

1) Батько Ольги англієць Чарльз Хіс був особистим вихователем дітей Олександра III.

Художник Олександр Бенуа у книзі спогадів "Життя художника" пише наступне:

"...как же мне не упомянуть о другом петербургском англичанине — на сей раз даже и в малой степени не обрусевшего и сохранившего до конца, в полной неприкосновенности свой национальный как моральный, так и физический облик.

И вспомнить здесь о нем будет потому к месту, что и он вращался в высших кругах, и даже в самом высшем кругу, что и он до некоторой степени может быть отнесен к разряду светских художников — хоть он по профессии и не был художником и лишь в часы досуга любил заниматься акварелью.

Впрочем, он выставлял свои произведения на выставках нашего "Общества акварелистов” и был избран в члены этого общества — не столько, однако, за свои маленькие и очень миленькие картиночки, сколько ради своего совершенно исключительного положения.

Мистер Хис (Heath) был воспитателем детей цесаревича Александра Александровича, впоследствии императора Александра III.

Нам же он приходился чем-то вроде свойственника, так как он был женат на сестре жены моего дяди Жюля Бенуа.

У нас его и величали поэтому дядей — uncle Charles; старшая же его дочь, милейшая Эдит, скончавшаяся в юности, была одной из участниц моих детских игр (Сестра ее Ольга — в замужестве Мордвинова — унаследовала отцовский художественный талант и выработалась в хорошую рисовальщицу-портретистку, специализировавшуюся на детских портретах."

2) Ольга Хіс вийшла заміж за Анатолія Мордвинова, з 1906 року ад'ютанта князя Михайла, а з 1913 року флігель-ад'ютанта  царя Миколи II. 

Чому англійка Ольга Мордвинова (Хіс) стала у 20-ті роки в еміграції малювати портрети гетьманів України і як вони потрапили у музей гетьманства у Києві?

Відповідь надзвичайно цікава.

Ще дівчинкою Ольга навчалась малюванню разом з Олександрою Дурново, майбутньою дружиною Павла Скоропадського, останнього гетьмана України.

Олександра Скоропадська (Дурново) бувала у помісті Скоропадських у Тростянці Чернігівської губернії, де зробила фотографії картин XVIII століття, на яких були зображені гетьмани, жінки з родини Скоропадських.

Як помістя, так і оригінали картин пізніше були знищені революційною хвилею.

 Тож Павло Скоропадський замовив зробити копії Ользі Мордвиновій, яка з чоловіком та донькою рік проживала в родині Скоропадських у Ванзеї  у передмісті Берліну.

Ольга Мордвинова була відома в колі художників.

Так Олександр Бенуа пише: "В эмиграции я неоднократно с ней встречался у наших общих знакомых супругов Нуфлар (Noufflard)", відомих художників того часу.

Із спогадів О.Бенуа також відомо, що Ольга Мордвинова померла у 1953 році у місті Оберстдорф  у будинку, який, зі слів дочки Павла Скоропадського Олени Отт-Скоропадської, їй подарувала якась прихильниця її таланту. 

Павло Скоропадський у 1945 році був смертельно поранений і за декілька днів похоронений поблизу Мюнхена.

Його дружина Олександра та діти Петро, Марія, Єлизавета жили в будинку Ольги Мордвинової і всі були похоронені в Оберстдорфі.

Цікаво, що пізніше тіло Гетьмана Павла Скоропадського було перезахоронене в Оберстдорфі.

Дочка Павла та Олександри Скоропадських Олена Отт-Скоропадська привезла 7 картин Ольги Мордвинової в київський  музей гетьманства з Філадельфії, де вони знаходились у Східноєвропейському інституті ім. В.Липинського (Серед них 5 портретів гетьманів - Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Данила Апостола, Павла Полуботка, Івана Самойловича і два жіночих портрети - Насті Скоропадської та Наталки Розумовської)

Хоча ці твори є копіями картин XVIII століття, їхня вартість за оцінюванням РІА "Новини" - 0.5 млн. доларів. 

Мені не вдалося дізнатися, як виглядала Ольга Мордвинова, які ще картини намалювала та де вони зараз, скільки років прожила і де саме похоронена в  Оберстдорфі, але я відчуваю повагу до неї і вдячність за картини, які зберегли дух України XVIII століття.

Мандрівки - це справді наркотик, і я вже думаю про його наступу порцію.)))