Міріам Коген народилась у Нью-Йорку у 1926 році.

"Школа мене не дуже цікавила, - згадувала вона, - мені хотілося тільки читати. Я читала по дорозі до школи, за обіднім столом, коли йшла додому з бібліотеки і несла шість книжок, дозволених мені в тиждень. Я ніколи не думала, що стану письменницею."

Сьогодні вона автор великої кількості дитячих історій з чудовими малюнками, які зробила художниця Ліліан Гобан. Пропоную читачам переклад уривків з оповідання "Не вмію малювати".

*************************************************************************************
*******************************************************************
Не вмію малювати

Коли Джим був у дитячому садочку, вчителька малювання сказала йому: "Хлопчику, чоловік у тебе вийшов без шиї."

Потім вона взяла у Джима пензлика і додала: "Траву слід малювати тоненькими лініями. Ось так." І намалювала свою траву у нього на картинці.

 
Але у першому класі прийшла інша вчителька малювання. Вона запитала: "Діти, ви знаєте, ким би ви хотіли стати, коли виростете?" Усі закивали головами. "А ви б хотіли зробити малюнок про це ?" - продовжила вона. "Так! Так!" - закричали всі. Отож перший клас узявся до роботи....

......Тільки Джим не малював.
Пол запитав у нього: "Чому ти нічого не малюєш?"
" Я не вмію малювати." - відповів Джим.
"Умієш." - сказав Пол.
І Анна Марія сказала Джиму: "У декого виходить гірше, ніж у тебе."
"Але моя трава надто товста! Люди, яких я малюю, не мають шиї."
Джим стукнув долонею по голові: "І я навіть не знаю, ким я хочу стати."

Вчителька малювання почула їхню розмову і сказала Джиму: "Чому б тобі не намалювати те, що тобі подобається?" Джим заперечно похитав головою. Але коли вона відійшла, щоб допомогти ще комусь із дітей, він намалював пензликом червоне коло на папері. Потім видушив на червоне великі жовті клякси. Змішавши жовте з синім, він отримав зелене і зробив маленькі зелені лінії поруч з жовтим, а потім - гладеньку голубінь навколо. Джим продовжував міркувати, як би зробити малюнок красивішим. Але вчителька малювання сказала: "Мені шкода, та пора прибирати. Підпишіть малюнки і здайте їх мені."...

...Коли усі малюнки розвісили, багато дітей зупинилося коло одного. "Гарно! - казали вони. - Красиво!"...
...Це малюнок Джима!" - закричали діти.
"Що це таке, Джим?" - питали вони.
"Це я їм піцу." - відповів Джим. - Ось червона піца, жовтий сир і зелений перець."
"Якби то у мене була піца, " - сказав Джордж.
Сара запитала: "А ким Джим збирається стати?"
Віллі і Семмі промовили: "Можливо, художником."
"Може й так!" - посміхнулась вчителька Джиму.
"Молодець, Джим," - сказав Пол.
І тоді Джим повірив їм. Адже там був красивий малюнок. І він зробив його сам.

*********************************************************************************************