Душа блукає України. Наївна, в дев'ятнадцять літ Про Незалежність на весь світ Нагадувать хортам посміла. Як кулі з дула, полетіли Лихі потвори, Пси прудкі. Окрім своїх, Домашніх (вчора Котрі любити обіцяли, Як сало нюхом відчували), Летять і гавкають всяк час Чужі, сусідом не припнуті, З-за тину дружно скавучать. Вона ж босоніж йде, роззута Ще з того часу, як Майдан Віддав її корсетку з ходу І чобітки; забув про вроду - Продав усе, як той шайтан. *** Куди вона? (Притихла зграя.) - Шукати з пекла шлях до раю!
|