Дощ пройшов за вікном. Огортає тепло
Палий лист у вітражній калюжі.
Світляками іскриться асфальтове скло,
І зорить у нім спогад про ружі.
Краплі сліз за вікном. Вітер гладить листки,
Обіймає в раптовім пориві
Голі плечі дерев, мокрі пальці-гілки
І тремтить у задУмі щемливій.
Ми в тумані йдемО (не торкнутись руки)
По тих мітках, що осінь малює.
Кроки-роки (літа) вслід даються взнакИ,
Та дивитись в вікно все ж люблю я...
|