Обійми, приголуб - листям липи торкнись,
Медом цвіту лишися на скронях.
Розбуди дивотрепет в долонях
Світлячками зірок, які падають в сни.
Обійми, приголуб - у волошках скупай,
Васильковому ніжному трунку.
І приспи сонцемаком цілунку
Світанкові жита…заколисаний рай.
|