Пташиний спів лунає з-під вікна,
прийшла весна напевне...
Вона одна, така самотня і не впевнена в собі.
То ллють дощі, то сипле сніг,
вона не знає, як піти, як висловити всі свої думки.
І тут воно почула дивний спів,
такий чудовий, мелодійний.
І зразу стало так спокійно на душі,
так весело, що враз її серденько так відкрилося, що захотілося співати.
І полилися сонця промінці, такі прекрасні та чудові.
Так затишно стало мені, і я заснула на осонні...
|