Зефіром руки...

Пахли на світанку.

І дим розлуки

Десь кружляв о сьомій ранку...

Чи виконаєш мОю забаганку?

Останню, друже,

Прошу, не барись...

Ти просто заплети у мої коси

Квітки, сніги, а ще весняні роси

І сіна запашного всі покоси

Ти в моє серце, друже,

Заплети.

Струится кора по фонтану великого дуба.
Вода поднимается с артезианских глубин.
И в небо впадает неявно, незримо, не грубо,
Распавшись на тысячи струек добра и любви.
... Читати далі »

Не вір словам

Буває і прибрешуть очі

Навколо неба крутяться зірки

Бо в них поводирі хороші

Як хочеш правди

Не шукай у слові

Поглянь на воду

Кола що підуть пророчі

... Читати далі »

Твои слова. И голос твой. И звук… 
с надтреснутою хрипотцою слога. 
И то, как в плавность нежных тонких рук 
передаётся нежность и тревога. 
... Читати далі »

На войне,  как на войне…

Лучше бы ее не зреть! –

Долго  страшно  было  мне, -

за спиной  стояла  смерть.

На войне, как на войне, -

... Читати далі »

Дощ мокрими ногами

Пробіг повз вікна,

Заглядаючи в їхні темні люстерка;

Повз будинок, опираючись на покрівлю;

Повз вулицю, заперту в туман…

Та втікаючи від себе;

Від засліплених вікон ... Читати далі »

Початок у матеріалах:

 "Рима. Види рим. Способи римування"

... Читати далі »

Люлі, люлі, люленята,