Хотів би я, щоб пригадала ти,
Щасливі дні на самоті.
Той час був кращим, ніж сьогодні,
В небі сонце тепліше.
Сухе листя згребене негодне.
Ти бачиш, я не забув, що було раніше.
Сухе листя згребене негодне,
Також жалі та згадки найщемніші.

Північний вітер уночі
Несе їх в небуття холодну нішу.
Ти бачиш, я не забув, що було раніше,
Ту пісню, що співала ти мені.

Це пісня та, що нам розкаже:
І я любив і ти мене.
Тоді жили удвох ми разом,
І я любив, і ти мене.
Але життя таке, що бува
Розлучає закоханих ніжно,
Морська хвиля сліди змива
На піску, роз'єднавши навічно.

Oh je voudrais tant que tu te souviennes
Des jours heureux où nous étions amis
En ce temps là, la vie était plus belle
Et le soleil plus brûlant qu'aujourd'hui
Les feuilles mortes se ramassent à la pelle
Tu vois je n'ai pas oublié
Les feuilles mortes se ramassent à la pelle
Les souvenirs et les regrets aussi
Et le vent du nord les emportet
Dans la nuit froide de l'oubli
Tu vois, je n'ai pas oublié
La chanson que tu me chantais

C'est une chanson, qui nous ressemble
Toi tu m'aimais, et je t'aimais
Et nous vivions tout les deux ensemble
Toi qui m'aimais, moi qui t'aimais
Mais la vie sépare ceux qui s'aiment
Tout doucement sans faire de bruit
Et la mer efface sur le sable
Le pas des amants désunis