Указом Катерини II від 3 травня 1783 року селяни (посполиті) на Лівобережжі і Слобожанщині були закріпачені. Вони повинні були залишатись там, де їх застав перепис (ревізія). Покинути землевласника селяни могли лише отримавши від нього відпускну.

Козацька старшина стала поміщиками. Рядові козаки - державними селянами, які мали землю, користувалися нею, платили податок.

*************
У Щетинівці ніколи не було кріпосного права.

У Безсонівці у першій половині 19 століття було два помістя, які належали дворянским родам Озеровим і Лужиним.

Безсонівка славилась чорноземом, а безсонівці - вирощуванням цукрового буряку, розведенням свинини у великій кількості (що характерно для українців).

Та так, що у 1851 році на всесвітній виставці у Лондоні Безсонівка під номером 228 представила чорну шкіру, оброблену чорну шкіру кіз, білу телячу шкіру як найкращі товари світу.

Ozeroff Т. Кoursk. District of Belgorod village of Bessonovka. Exhibition of the Works of Industry of all Nations, 1851. Official descriptive and illustrated catalogue, 3 vols. Spices Brothers; W. Clowes and Sons, 1851 г.

*******
У 1861 році було скасоване кріпосне право. Кріпаки Безсонівки отримали особисту свободу, але земельний наділ їм потрібно було викупити для користування.

У 1866 році стан однодворці був скасований, однодворці Щетинівки стали державними селянами.

**************
У 1883 році частину Безсонівки, а саме помістя Лужина, купив для своєї дочки Ольги Йост купець Іван Щукін (засновник Торгового Дому "Щукин с сыновями" в Москві).

За спогадами брата Ольги Петра Щукіна (Русский архив 1912 год) "...біля помістя Безсонівки, як в Малоросії, біліли мазанки сусіднього села. "

Не менш цікавим є його опис хутора неподалік Безсонівки, яким могла бути Щетинівка, оскільки в ній на той час проживали селяни - нащадки однодворців.

На 1903 рік за 18 років помістя Йоста у Безсонівці дало прибуток у 7 відсотків, мало достатньо місцевих робітників і з сусідніх сіл, які вміло працювали, розуміли землю, важливість удобрення землі гноєм, який активно вивозили на свої поля.
"Праця, знання і капітал є основними факторами, і земля без цих 3-х факторів не має цінності." (Йост. Результати ведення хазяйства у Безсонівці).

********
У 1930 роки заможні селяни були розкуркулені. У 1933 році Безсонови і україномовної Безсонівки, і російськомовної Щетинівки пережили голод, як і інші сім'ї в селах східної України.

*********
Річка Уди, яка тече з Безсонівки на Щетинівку, є на сьогодні єдиним свідком усіх подій минулого.