Частина 1. Від роду до роду. Щетинівка

Частина 2. Від роду до роду. Безсонівка

Частина 3. Від роду до роду. Діти боярські

Частина 4. Від роду до роду. Однодворці

Частина 5. Від роду до роду. Крок в архів. Безсонови Щетинівки

Частина 6. Від роду до роду. Високий Колодязь Болховця

Частина 7. Від роду до роду. Крок в архів. Безсонови Безсонівки

Частина 8. Від роду до роду. Селяни

 Частина 9. Від роду до роду. Стрільці

********************

У 1658 р на Бєлгородській оборонній лінії був утворений Бєлгородський приказ (полк).Воєвода і командуючий князь Григорій Ромодановський. В склад полку були записані служиві і їхні родичі з 44-х повітів. 

У  17 столітті ієрархія чинів служивих  Московської держави була наступна:

- Служиві "по отечеству" (за походженням):

1) чини думні (бояри, думні дворяни, думні дяки);

2) чини московські (стольники, стряпчі, московські дворяни, дяки);

3) чини городові (дворяни виборні, діти боярські дворові, діти боярські городові);

- Служиві "по прибору":

стрільці, пушкарі, козаки.

Вони брались на службу з різних прошарків населення, і було їх досить багато.

Коли будувались міста на  Бєлгородській лінії, вільному населенню та служивим "по прибору" був відкритий доступ у середовище людей служивих "по отечеству"(діти боярські). Але помісний і грошовий окдад  дітям боярським (батьки яких не були дітьми боярськими) був майже вдвічі меншим. У  1626 році у Бєлгороді було 164 дітей боярських  і 40 дітей боярських-старшин.

 У списки Бєлгородського полку записали служивих та їхніх родичів з 38 міст. Знаючи, що таке безстрокова служба, дрібні служиві "во всех городах на смотрах детей и братов своих таили". З Болховця були записані 22 рейтари, 117 солдатів нового набору, 207 старих солдатів.

Бєлгородський полк брав участь в українсько-московскій війні 1658-1659 років після проголошення Гадяцького Договору, в результаті якого Велике князівство Руське мало ввійти до складу Речі ПосполитоїТрьох Народів. 

Під Конотопом московські відбірні війська зазнали поразки від козаків гетьмана І.Виговського і татарів.

 Під Лохвицею у 1659 році стрільці Бєлгородського полку потрапили у полон до козаків і були в полоні довгий час, поки гетьманом не став Ю.Хмельницький. Наляканий поразкою, цар видав указ готуватися до оборони Москви від можливого нападу Виговського.

 Пізніше стрільці писали царю Олексію Михайловичу :"...от полонного черкасского терпенья, как они взяты были в полон из Лохвицы" стали они "бедны и нужны, многие их братья стрельцы з бою... скитаются и бродят меж двор."

Г.Ромодановський теж писав царю, що через «черкаских, государь, грабежей Клементьева приказу Иевлева у стрелцов осталось зипунов у ста семидесяти человек и те, государь, поношены и надобно, государь, сукна на зипуны старым и у которых зипуны пограблены и новоприборным стрелцам две тысячи сто восмь аршин, опричь тех у которых ныне поношены зипуны»
В результаті сукно і виплати стрільцям були надіслані.

У 1666 році  цар видав указ наділити стрільців землею, але зменщити розмір грошових і хлібних виплат. 

 У 1667 році стрільці Белгородського полку жалілись цареві, просили повернути їм виплати, як у московських стрільців: "«годовое денежное и хлебное жалованье в Белгороде давано им против московских стрелцов, а с прошлого со 174 году (1666) дают им годовое жалованье перед прежним с убавкою... И им тех денежным и хлебным и соленым жалованьем прокормитца нечем, потому (что) безпрестанно бывают на государевых службах в малороссийских городах в полку по все годы». 

На 1677 рік цар повністю відмовився від ідеї надавати землю стрільцям, а у тих, кому дали землю, її забрали.

В цей час стрільці брали участь у війні проти турків разом з козаками гетьмана Самойловича, стримуючи осаду Чигирина. Загальні втрати: загинуло 150 стрільців, 48 солдатів і 800 козаків. Великі втрати серед козаків російський воєначальник Гордон пояснював тим, що вони складали більшу частину гарнізону і захищали найменш захищену частину - Нижній город. Серед стрільців виділився І.Дуров, який з загоном стрільців і козаків здійснив вилазку з переходом в рукопашний бій.

В цей час у складі гарнізону Болховця (з якого пішли перші Безсонови Щетинівки) були в основному служиві "по прибору": 143 стрільці, 118 козаків, 18 пушкарів; дітей боярських нараховувалось 83 людини. І було 16 пушок.

У 1680 році хан Мурат Гірей повів орду Муравським шляхом: "В это время сам хан Мурад-Гирей распустил отдельные татарские отряды («загоны») по близлежащим окрестностям. Крымцы были под Белгородом, Карповом, Вольным, Золочевом, Ольшанском, Харьковом, Валками, Богодуховом, Краснокутом, Ахтыркой, Колонтаевом, Мурахвой, Рублевом и Колымаком. Во этого время похода татары захватил в плен 3014 человек". У Бєлгородському повіті було побито, згоріло і в полон взято татарами 471 осіб чоловіків і 368 жінок. 

У 1682 році стрільці стали активними учасниками бунту в Москві. Причиною виступу був підкинутий лист про  смерть через отруєння царя Федора та можливе вбивство царевича Івана Наришкіними, щоб привести до влади царевича Петра. Стрільці ввірвалися в Кремль зі списком з 40 чоловік і вчинили розправу.

Жорстокість стрільців була  викликана не лише маніпуляціями двору. Про це свідчить наступне: "Между тем другие стрельцы поймали в Кремле между Чудовым монастырем и патриаршим двором князя Григория Ромодановского с сыном Андреем. Они истязали старика, рвали ему волосы и бороду. «Помнишь, — кричали они, — какие ты нам обиды творил под Чигирином, как холодом нас морил, ты сдал Чигирин туркам изменою». Ромодановского с сыном постигла та же участь, как и других... Изуродованные тела убитых тащили стрельцы на площадь; перед ними в поругание, как будто для почета, шли другие стрельцы и кричали: «Боярин Артамон Сергеевич Матвеев едет! Боярин Долгорукий! Боярин Ромодановский едет! Дайте дорогу!" 

В результаті стрілецького бунту до влади прийшла царівна Софія, яка була регентом при малолітніх Іванові і Петрові. 

У 1682 році стрільці Бєлгородського полку просили видати гроші «на подъем»  за 4 походи проти кримців в 1678/1679, які вони не отримали. Стрільці п'ятої сотні (45 чол.) просили видати виплати «за чигиринское осадное сиденье», а ще 21 чол. - за Чигиринський похід.

У 1684 році служиві з Болховця отримали землю в селі Високе згідно відписної книги по Селу Високому (Щетинівці)  за 192 (1684) рік. Серед них значаться  Безсонови Григорій та Іван.

 У  1701 р. Бєлгородський полк був переформований в однойменний солдатский полк. Стрільці втратили значну частину своїх привілегій, перетворивщись у солдатів. 

******************
Використані джерела:

Реєстр по Бєлгороду
Очерки из истории колонизации 
Белгородская черта
БЕЛГОРОДСКИЙ ПРИКАЗ 
Русская история
Конотопська битва
Велике князівство Руське
Річ Посполита Трьох Народів

Осада Чигирина 1677

Хронология походов крымских татар
Генеалогічний форум ВГД,