Частина 1. Від роду до роду. Щетинівка
Частина 2. Від роду до роду. Безсонівка
Частина 3. Від роду до роду. Діти боярські
Частина 4. Від роду до роду. Однодворці
Частина 5. Від роду до роду. Крок в архів. Безсонови Щетинівки
*********************************
Болховець був збудований у 1646 році за наказом царя Олексія Михайловича як фортеця Бєлгородської оборонної лінії
У 1684 році Безсонови на південь від Болховця отримали землю "...на ..(неразборчиво. - Б.О.) и Высоком Колодезях, где стоит село Высокое п...(неразборчиво. - Б.О.)" (з архіву).
В назві місцевості привертає увагу вживане на Слобожанщині слово "колодязь", а не російське "колодец", у значенні "джерело" - природній вихід на земну поверхню підземних вод.
В час будівництва Болховця виникали сутички та взаємодія московських служивих та українців, яких (згідно московського діловодства) називали черкасами.
У стовбцях Белгородського столу 1644-1646 року є запис: «посылка из Белгорода ко кн. Иеремеи Вишневецкому стрелецкаго сотника для розыска лошадей, отбитых у Болхового Колодезя воровскими черкасами у стрельцов при проезде этих последних в Карпов»
В 1647 і 1648 роках у Болховець переїхало 456 служивих з сім'ями (всім служивим людям грошову платню платили - стрільцям по 5 рублів, козакам по 6 рублів на людину).: 222 стрільці, 226 козаків і 8 гармашів з міст:
Карачов - 75 (16,4% від загального числа);
Бельов - 69 (15,1%);
Єлець - 40 (8,8%);
Кроми - 38 (8,3%);
Новосиль - 32 (7,0%);
Курськ - 31 (6,8%);
Лівни - 30 (6,6%);
Мещовск - 30 (6,6%);
Тула - 25 (5,5%);
Кропивна - 21 (4,6%);
Чернь - 17 (3,7%);
Болхов - 16 (3,5%);
Єпіфань - 8 (1,8%);
Серпухов - 7 (1,5%);
Кашира - 6 (1,3%);
Олексин - 5 (1,1%);
Ліхвін - 3 (0,7%);
Перемишль - 3 (0,7%)
Безсонових згідно архівних списків серед них не було. Але відомо, що воєвода Болховця у 1647 році взяв 15 українців на драгунську службу.
"А велено, государь, мне Болхового города черкасъ Гаврилка Тимирязева с таварыщи петнадцети человекъ строити пашнеми и сенными покосы из болховских испорозжих земель і велти имъ быти в драгунской службе...."(РГАДА Ф210.12.492-I, лл. 595-598)
Цікаво, що воєвода називає українців іноземцями: "...в нынешнем во ·рнѕ· (156) году, с весны, въ великой постъ, ѕа неделю до благовщеньева дни1 заставил я на болховских землях дикоя поля пашни пахать под еровой хлб Болхового города всх служивых людей: стрельцов, и козаков, и новоприборных драгунов, и пушкарей, и іноземцов черкас"(РГАДА Ф210.12.258-I, лл. 219-221об)
Безсонови Григорій і Іван отримали землю у Високому (Щетинівці) на Високому Колодязі лише через 40 років з часу будівництва Болховця указом нового царя Петра I, який у 1682 році прийшов до влади (але насправді правила сестра його Софія). "Бессонов Данила Андрасов сын" служив з 1687 року і мав землю з північної сторони від Болховця в селі Яковлево. У 1700 році він згадується у Списку служивих людей Болховця як син боярський. Позначені також інші Безсонови як " копейщики; рейтары".
Сусідня Безсонівка була населена українцями (черкасами згідно діловодства)
Місто Болховець зникло на початку 18 століття, коли південніше замість Бєлгородської оборонної лінії була збудована Українська оборонна лінія.
Два сусідні села, розташовані недалеко одне від одного, Шетинівка (Високе) і Безсонівка (колись заселені росіянами і українцями відповідно) ввібрали в себе ознаки російської і української культури.
Але й сьогодні вони мають відмінності навіть в умовах того, що вже майже 400 років знаходяться в складі однієї держави. Про це можна судити з дослідницької роботи «Однодворцы села Щетиновки» учня 9 класу села Щетинівки Андрія Грінякіна: "Фамилий первых переселенцев с украинским происхождением в селе не было...в селе смешанная речь, но не украинская...Хотя присутствие и украинских слов характерно для села...В соседних селах Бессоновка, Солохи и др. разговаривают на «хохляцком» языке...Для Щетиновки это не характерно, несмотря на то, что село находится на границе с Украиной".
Використана література
ЭТИМОЛОГИЯ ТОПОНИМА «БОЛХОВЕЦ»
Удянская Волость
Болховец: Заселение крепости
Кінець частини 6
Головна 
