В мені ти помічаєш час,
Коли пожовклий лист лишивсь один чи два
На тих гілках, які від холоду тремтять щораз,
Що чули хор пташок, солодкії слова.
В мені ти бачиш вечір, що на схилі дня
У сутінках за сонцем пропада.
Його ніч темна викрадає іздаля.
І, наче смерть, спочинок нам скида.
В мені ти бачиш полум’я гаряче,
Що на жаринах юності лежить,
На смертнім ложі втішене неначе
Тим, що бере й дарує сили далі жить.
Ти знаєш це, тож любиш ще сильніше,
Що втратиш скоро; так, як не любив раніше.

... Читати далі »

Який гарний цей світ

(переклад з англійської)

Тут зелень дерев,

в трояндах земля.

Вони цвітуть,

де ти і я.

І шепочуть вуста:

Який гарний цей світ. 

Тут неба блакить,

Біла фарба хмар.

Священний день

І ніч для чар.

І шепочуть вуста:

Який гарний цей світ.

Веселка тут на небі -

чарівна акварель.

Ті ж кольори на лицях

людей із будівель.

Чую тут: “Справи як?”

Бачу тут потиск рук.

Звучить ”люблю& ... Читати далі »

Спіткнувшись раз, починаєш більш уважно ступати та озиратись навколо, чи не так?

Коли я вперше спіткнулась об переклад книги американського письменника Д.Стейнбека "Русский дневник" в перекладі з англійської на російську Є.Кручини, яка у 2017 році з'явилась у видавництві "Ексмо", то написала про це у замітці Д.Стейнбек. "Русский дневник". Спіткнувшись об переклад.

В даній замітці мені цікаво співставити з оригіналом те, що у мене ... Читати далі »

Чи доводилось вам спотикатись об переклад? Мені так! 

Нещодавно у 2017 році  видавництво "Ексмо" представило книгу "Русский дневник"  американського письменника Д.Стейнбека та воєнного фотографа Р.Капи в перекладі Є.Кручини з англійської мови на російську.

Мені було особливо цікаво прочитати, починаючи з 4 розділу, про приїзд американців в Україну у 1947 році і те, якою вони її побачили. Я скористалась можливістю почитати книгу онлайн.

Почала читати з великим інтересом, поки не спіткнулась об наступний абзац:

Здравствуйте!
Спасибо всем, кто открыл группу "Белгородская область, село Щетиновка, генеалогия"  ... Читати далі »

Уходит лето нежно-голубое. 
И светлых дней все меньше впереди. 
Тоскует увядающее поле, 
... Читати далі »

Тепло в домі,

Коли душа, любові променем зігріта,

Вогнем горить, як сонце літом.

... Читати далі »

Мутного неба серость,

Скорбью звенят дожди,

В черную оголтелость

Дьявол восток рядит.

... Читати далі »

СОГРЕЙ МЕНЯ

Согрей меня дыханием своим,

позволь оттаять самым мелким льдинкам под тонкой кожей…

Тоненькою ниткой пусть бьётся пульс…

И только нам двоим не слышно как рыдает снегопад,

как воет он над белою постелью –

нас снова оглушает жаркой трелью поленьев треск…

И шёпот невпопад, и пальцев дрожь,

и потемневший взгляд не отпускают рук моих на волю,

туда, где ветер распростёрт над полем,

где кружит, завывая, снегопад…

Читать полностью:

http://h.ua/story/413345/#ixzz3P60l3q4n

Не тешат нынче перемены:
Здесь был когда-то пруд отменный,
Зеркальный, рукотворный пруд
Теперь с болотной тиной лужа,
Где в небе ласточки не кружат
И рыбы не живут

Где хор лягушек пучеглазых
Заткнет любому глотку сразу
И атакует гнус,
На берегу в зеленой травке
Лениво гостя ждут пиявки.
Ну чем не творческий союз?