НА ПОСАДІ КОМІРНИКА

У грудні сорок шостого у нашому житті настав перелом: мене призначили комірником колгоспу. У ті голодні часи то був майже порятунок. Тепер усі наші продовольчі проблеми відпали самі собою. У нас був хліб, якась крупа чи пшоно, олія. Але жили ми скромно. Тримали кабана і свиноматку, десятка півтора курей, а пізніше, як перейшли у свою хату, придбали і свою корову.

Я щоденно з ранку до вечора був на роботі, а влітку і восени працював майже круглодобово. ... Читати далі »